Об’єктна семантико-синтаксична залежність у мовотворчості Лесі Українки

Анотація

У статті простежено закономірності функціонування предикатних і субстанційних компонентів у семантико-синтаксичній структурі речення. Вказано, що семантичну елементарність реченнєвої конструкції  формує предикат і всі залежні від його семантики субстанційні синтаксеми. Зазначено, що у структурі речення предикат здатний утворювати суб’єктну, об’єктну, адресатну, інструментальну і локативну  семантико-синтаксичні залежності. Основну увагу зосереджено  на аналізі  об’єктної семантико-синтаксичної залежності у функції об’єктної синтаксеми. Вона тотожна з однобічною залежністю формально-синтаксичної структури, яку репрезентує прислівний другорядний член речення. З’ясовано, що залежно від  лексичного вираження предикатного компонента, об’єктна залежність має семантичні варіанти: залежність об’єкта дії, залежність об’єкта процесу, залежність об’єкта стану, залежність об’єкта якісного стану, залежність об’єкта стану-відношення, залежність локативного об’єкта дії.

Ключові слова: об’єктна семантико-синтаксична залежність, предикат, об’єкт, синтаксема, структура речення.

Посилання