Оказіональні найменування номінативного поля дитина в епістолярних текстах Лесі Українки

Анотація

У статті окреслено реєстр номінацій, які утворюють в епістолярних текстах Лесі Українки лексико-семантичне поле ‘дитина’; основну увагу зосереджено на тих номенах, що мають статус оказіональних, значна частина яких були елементами родинної метамови Косачів-Драгоманових і мали диференційний характер, слугуючи засобом ідентифікації її братів і сестер – рідних і двоюрідних (найчастіше – молодших), а також племінників: Мака, Кна-кна, Пуць, Пуцик, Путільда, Лілея, Гуся, Гусіня, Гусінька, Дрозд, Дроздик, Кох, Кахота, Патя, Путя, Рюрик, Зоря, Лідик, Лідянко, Маусик, Тюсіня, Імочка, ліленятко тощо; значну частину таких найменувань вжито як загальні для всіх чи кількох дітей, як-от: буслята, верчики, драби, лисенята, негри, пуци, тигри, тигри-негри, тигро-негри, хрущики, щучики.

Ключові слова: оказіоналізм, номінативне поле, номінація, лексичний регулятив, епістолярний текст, дитина.

Посилання