http://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/lingvostud/issue/feed Лінгвостилістичні студії 2022-02-07T08:39:29+00:00 Open Journal Systems <p>Тематична спрямованість наукового журналу охоплює актуальні питання сучасної лінгвостилістики: поліфункційний статус української мови в синхронії та діахронії; стилістичні ресурси української мови; стилістика різних типів текстів; порівняльні стилістичні дослідження; лінгвоперсонологія; стилістика діалектного мовлення; лінгвостилістичні параметри онімів.</p> <p>Мови видання: українська, білоруська, російська, польська, англійська.</p> http://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/lingvostud/article/view/378 Обертони суголосся творчої манери елітарної мовної еталонниці професорки Надіії Денисівни Бабич: відчуттєва особистісно-споминальна рецепція про філологічну нанашку 2022-02-05T18:45:17+00:00 Віталій Півторак vitpivtorak@ukr.net <p>У науково-есеїстичній статті проаналізовано вплив творчої манери елітарної мовної особистоті професорки Надіії Денисівни Бабич на становлення й розвиток її вихованця-педагога. Простежено те, як налаштованість Учителя й Учня на спільні ціннісні орієнтири пророкує спільножиттєві цілі й прагнення. Встановлено, що оволодіння&nbsp; педагогічними&nbsp; цінностями здійснюється&nbsp; в&nbsp; процесі&nbsp; педагогічної&nbsp; діяльності,&nbsp; в ході якої відбувається їх суб’єктивація. Саме рівень суб’єктивації&nbsp; педагогічних&nbsp; цінностей&nbsp; є&nbsp; показником особистісно-професійного розвитку педагога&nbsp;/ педагогині. З’ясовано: відчуттєва особистісно-споминальна рецептивність олюднює спогади прижиттєвих взаємин, зберігає їх теплоту.</p> 2021-12-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 0 http://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/lingvostud/article/view/364 Риси індивідуального стилю В. Бродового в перекладах циклу романів Дж. Мартіна «Пісня льоду й полум’я» 2022-02-06T12:56:41+00:00 Світлана Гончарук goncharuk@vnu.edu.ua Леся Малімон malimon@vnu.edu.ua <p>У статті запропоновано комплексний аналіз і опис рис індивідуального стилю перекладача В’ячеслава Бродового при перекладі циклу романів Джорджа Мартіна «Пісня льоду й полум’я». Розглянуто застосування перекладацьких стратегій для вирішення завдання передачі національно-культурної специфіки мови першоджерела. Описано процес адаптування твору мовою перекладу із застосуванням різноманітних способів перекладу: транслітерації, калькування, словоскладання, описового перекладу.</p> 2021-12-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 http://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/lingvostud/article/view/366 Вербальний образ Лесі Українки у волинській поезії 2022-02-06T12:56:41+00:00 Ніна Горик horyk@ukr.net Світлана Богдан bohdan-s@ukr.net <p>У статті досліджено твори волинських поетів, присвячені Лесі Українці, власне ті з них, які містять не звичайну посвяту, а є віршами-присвятами й моделюють її образ, як встановлено, насамперед через різноманітні асоціативно-семантичні зв'язки з особистістю та творчістю, рідше – через проєкції на топонімікон, безпосередньо поєднаний&nbsp; із нею, зокрема, це&nbsp; <em>Волинь, Колодяжне, Волошки, Чекно, Ялта </em>(твори В.&nbsp;Гея, Н.&nbsp;Горик, Н.&nbsp;Гуменюк, В.&nbsp;Лазарука, Л.&nbsp;Лежанської, Й.&nbsp;Струцюка), а також – на подієвий вимір її життєпису – дитяче віче в замку Любарта (Н.&nbsp;Гуменюк), участь у роботі «Плеяди» (Й.&nbsp;Струцюк).</p> <p>Основну увагу було зосереджено на вияві образних, функційно-стилістичних та синтаксичних засобів моделювання образу Лесі Українки в поетичних присвятах (із виразною диференціацією щодо вікових параметрів: портретування Лесі-дитини, Лесі-юнки, Лесі-дорослої), зокрема встановлено й проаналізовано найбільш продуктивні з&nbsp;них – перифрази, з-поміж яких виокремлено ті, що належать до індивідуально увиразнених – як-от: <em>провісниця </em>(О.&nbsp;Богачук)<em>, сльозинка Тарасової долі </em>(В.&nbsp;Гей), <em>пророк, голос, надія, геній ясночолий </em>(Н.&nbsp;Гуменюк), а також метафори й порівняльні звороти, які вербалізують головно її внутрішній світ і визначальні риси характеру, – мужність, стійкість, непохитність у відстоюванні національних інтересів і рідного слова. Спостережено також частотне моделювання образу Лесі Українки за допомогою асоціативних актуалізацій і смислових співвіднесеностей із героїнями її творів – здебільшого з <em>Мавкою</em> і <em>Касандрою</em> (О.&nbsp;Богачук, Н.&nbsp;Горик, Ю.&nbsp;Сільчук). Типовими можна вважати такох численні експлікації псевдоніма <em>Українка </em>як домінувального оцінного елеманта в контекстах, що розкривають її непроминальну й невичерпну роль у розбудові українського національно-мовного й духового простору.</p> <p>У багатьох волинських поетів вірші-присвяти утворюють окремі цикли (В.&nbsp;Гей, В.&nbsp;Лазарук , Й.&nbsp;Струцюк). У текстах деяких присвят наявні епіграфи-цитування з творів Лесі Українки (Р.&nbsp;Братунь, Н.&nbsp;Гуменюк, О.&nbsp;Криштальська).</p> 2021-12-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 http://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/lingvostud/article/view/367 Особливості функціювання епонімічних термінів у мас-медіа 2022-02-06T12:56:41+00:00 Майя Дзюба m.m.dziuba@nuwm.edu.ua <p>У статті проаналізовано лексико-семантичні особливості епонімічних термінів в&nbsp;українських мас-медійних текстах. Простежено стилістичні функції термінів, до складу яких увіходять власні назви, у мові медіа. Встановлено, що епонімічний термін, виходячи за межі своєї терміносистеми, може використовуватися в мові медіа в прямому значенні, виконуючи певну стилістичну функцію, і може змінювати своє семантичне наповнення залежно від позамовних чинників.</p> 2021-12-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 http://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/lingvostud/article/view/368 Мовний досвід автора (за романом Степана Процюка «Інфекція») 2022-02-07T08:38:07+00:00 Лариса Круль majahmeluk@gmail.com Майя Хмелюк majahmeluk@gmail.com <p>У статті розкрито авторський мовний досвід&nbsp; сучасного прозаїка-інтелектуала С. Процюка на рівні світосприймання й характеротворення героїв, образів, сюжету, описів, структури та стилю, висвітлено художній рівень становлення й руйнації особистості залежно від мовних навичок, прагнень, зусиль. Створена сучасним письменником мовна картина розглянута як сканер суспільної свідомості, відрухів способу життя. Окреслено художню оригінальність авторського стилю в романі «Інфекція», яка виражена відсутністю діалогів, наявністю рефлексій і внутрішніх монологів, &nbsp;картин живих розмов, багатовимірних авторських поглядів.</p> 2021-12-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 0 http://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/lingvostud/article/view/369 Лінгвостилістичні особливості урочистих промов Президента Польщі Анджея Дуди 2022-02-05T18:40:39+00:00 Ірина Левчук levchuk.iryna@eenu.edu.ua <p>У статті досліджено специфіку актуалізації мовностилістичних параметрів урочистих промов Президента Польщі Анджея Дуди; вирізнено домінанти стилістичних тропів і фігур як засобів емоційного увиразнення мовлення політика. Зосереджено увагу на типових та індивідуально-авторських складниках лінгвостилістичної організації урочистих промов; встановлено особливості функціонування метафоричних конструкцій тощо. З’ясовано, що в урочистих промовах А.&nbsp;Дуди емоційно-експресивний вплив на авдиторію посилюють численні повтори, антитези, синтаксичні паралелізми, риторичні запитання, питання і відповіді, парцельовані конструкції та ін</p> 2021-12-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 0 http://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/lingvostud/article/view/370 Авторський ономастикон Олени Рижко (на матеріалі повістей для підлітків) 2022-02-05T18:41:12+00:00 Наталія Литвин sachko79@ukr.net Тетяна Качак tetiana.kachak@gmail.com <p>У статті проаналізовано авторський ономастикон (імена, прізвища, прізвиська, нікнейми) у прозі для підлітків української письменниці Олени Рижко. Визначено стилістичне навантаження, функціональний потенціал антропонімів. Розглянуто їх як засіб характеристики героїв та комунікування з юним читачем. Зауважено, що у повістях «Дівчина з міста», «Знає тільки Мару», «Король Даркнету», «Мишоловка» використано кілька моделей презентації онімів.</p> 2021-12-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 0 http://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/lingvostud/article/view/371 Лексичні домінанти у праці В. Сухомлинського «Сто порад учителеві» 2022-02-07T08:38:46+00:00 Світлана Локайчук lokaychuk.svitlana@vnu.edu.ua Тетяна Семенюк lokaychuk.svitlana@vnu.edu.ua <p>У статті проаналізовано лексичні домінанти педагогічного дискурсу В.&nbsp;Сухомлинського у праці «Сто порад учителеві». Встановлено, що домінують номінації, пов’язані з поняттями ʽпедагогікаʼ, ʽвихованняʼ. Центральною в тексті «Порад» є парадигма <em>вчитель / вихователь – учні / вихованці</em>. Базові лексеми <em>педагогіка, виховання, навчання, уміння /&nbsp;вміння,</em> <em>школа, урок, оцінка, </em>входять до складу термінів дидактики та мовних кліше педагогічного дискурсу, побудованих переважно за моделями підрядної залежності компонентів та педагогічних термінів, утворених афіксальним способом.</p> 2021-12-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 0 http://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/lingvostud/article/view/372 Залежність ідіостилю перекладача від ідіостилю письменника 2022-02-05T18:42:38+00:00 Наталя Сидяченко burlajnata@gmail.com <p>Ідіостиль перекладача художніх творів має підпорядковуватись ідіостилеві автора. Текст при перекладі завше зазнає змін внаслідок перекодуванням його на іншу мову. Незмінними мають залишатися особливості художнього тексту, які належать до семантичної домінанти, або ж до інваріанта. Інваріант включає в себе як формальні, так і значеннєві складові тексту. На прикладі тексту роману польського письменника Веслава Мисливського «Видноколо» визначено його інваріант, до якого передовсім віднесено стилістичні прийоми та мовні засоби, пов’язані зі стилізацією під розмовний стиль. Продемонстровано еквівалентні прийоми та засоби,&nbsp; застосовані в тексті перекладу для збереження семантичної домінанти.</p> 2021-12-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 0 http://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/lingvostud/article/view/373 Художня функція зменшувально- пестливих словоформ у драматичній поемі Лесі Українки «Адвокат Мартіан» 2022-02-05T18:43:09+00:00 Вікторія Соколова viktorija.sokolova@vnu.edu.ua <p>У статті досліджено змістове навантаження та функційність зменшувально-пестливих словоформ у драматичній поемі Лесі Українки «Адвокат Мартіан». До аналізу залучені чорновий та чистовий автографи твору. Через їх зіставлення простежено еволюцію творчого задуму, визначено залежність окреслення характеру Мартіана та інших персонажів твору, їхніх взаємин від особливостей і частотності вживання пестливо-зменшувальних словоформ. З’ясовано, що в процесі роботи над драматичною поемою авторка відмовилася від вживання значної кількості демінутивів, що дозволило скорегувати ідейний зміст твору.</p> 2021-12-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 0 http://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/lingvostud/article/view/374 Християнсько-поганське світобачення українців (на матеріалах похоронних пісень з Поділля) 2022-02-05T18:43:39+00:00 Інна Стрілець annist09@gmail.com <p>У статті проаналізовано погребальні піснеспіви з Поділля, які презентують християнські та поганські світогляди. З’ясовано, що найчіткіше вони відображені в символах, обрядах, апокрифічних текстах. Встановлено, що поганськими символами були: дерева (калина, береза), птахи (птахи без чіткої номінації, зозуля, журавлі); могила як дім спочинку для померлого; символи-концепти: дорога (путь, шлях) та їжа (страви, хліб). Розглянуто мотиви текстів на погреб, які включали зверненість до Бога, Богородиці; тужіння за померлим; перестороги для живих.</p> 2021-12-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 0 http://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/lingvostud/article/view/375 Маркери часопростору в українському перекладі «Санаторію під клепсидрою» Бруно Шульца 2022-02-05T18:44:08+00:00 Світлана Сухарєва svitlanasuhareva@gmail.com <p>У статті розглянуто часопростір оповідання «Санаторій під клепсидрою» Бруно Шульца в перекладі Юрія Андруховича. На рівні системи образотворення вказано на цінність інших перекладів цього твору українською мовою. Визначено основні часопросторові маркери художнього мислення письменника та їх перекладацькі інтерпретації. Виділено паралелі між світом авторського вимислу та реальними подіями з його життя. Особливу увагу звернено на маркери міста, санаторію, потягу і клепсидри.</p> 2021-12-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 0 http://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/lingvostud/article/view/376 Soft skills учасників наукових заходів 2022-02-07T08:39:29+00:00 Тетяна Тарасюк tarasiuk.tania@vnu.edu.ua Анастасія Смик tarasiuk.tania@vnu.edu.ua <p>У статті на матеріалі, зібраному авторами роботи під час безпосередньої участі у наукових заходах, вербальної та невербальної поведінки учасників конгресів, конференцій, наукових читань, симпозіумів тощо обґрунтовано необхідність формування їхніх гнучких навичок задля ефективної співпраці та презентації результатів свої досліджень. Як показали спостереження, такі навички потрібні і юним, і досвідченим науковцям на всіх етапах співпраці з організаторами та іншими учасниками конференції.</p> <p>Встановлено, що учасники наукових заходів повинні володіти трьома групами навичок: комунікативними – продуктивно спілкуватися з учасниками та організаторами, вибудовувати взаємини з незнайомими чи малознайомими людьми, висловлювати власну думку, послуговуватися мовноетикетними виразами, відповідати за вчасність та правильність виконаних завдань; когнітивними – створювати різножанрові тексти, використовувати цифрові технології, керувати своїм часом та дотримуватися реченців; емоційного інтелекту – академічна доброчесність, стресостійкість, самоорганізація, самопрезентація себе як особистості й науковця, мотивованість до участі в наукових заходах.</p> <p>З’ясовано, що гнучкі навички відіграють важливу роль в особистісному й професійному зростанні здобувачів освіти та педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників. Завдяки цим навичкам учасники наукових зібрань можуть знайомити спільноту вчених та громадськість із останніми новинами в різних галузях досліджень.</p> 2021-12-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 0 http://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/lingvostud/article/view/379 V Міжнародна наукова конференція «Лінгвостилістика ХХІ ст.: стан і перспективи» (24-26 червня 2021 року, м. Луцьк) 2022-02-06T12:56:42+00:00 Лариса Голоюх holoiukh.larysa@vnu.edu Тетяна Тарасюк tarasiuk.tania@vnu.edu.ua <p>У статті подано інформацію про V Міжнародну наукову конференцію «Лінгвостилістика ХХІ ст.: стан і перспективи», організовану кафедрою історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки спільно з Інститутом української мови НАН України та Університетом Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка). Проаналізовано тематику пленарного та секційних засідань, закцентовано увагу на актуальних проблемах сучасної лінгвостилістики, як-от: теоретичних здобутках української лінгвоперсонології, поліфункційності мовної особистості, елітарній мовній особистості, прочитанні мови Лесі Українки у ХХІ столітті, ідіолекті сучасного мовця, ідіостилі й медіадискурсі, онімах в індивідуальному слововжитку, індивідуальному стилі перекладача, методиці вивчення ідіостилістики в закладах середньої і вищої освіти. Перспективи наступних конференційних зустрічей окреслено на круглому столі «Українська лінгвоперсоно-логія завтра: вектор розвитку».</p> 2021-12-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021