Мовна концептуалізація образу Христа у творчості Лесі Українки (на матеріалі драматичної поеми «В катакомбах»)

Анотація

Стаття присвячена аналізу концептуалізованого образу Христа в українській поетичній драматичній спадщині Лесі Українки. Матеріалом дослідження послужила драма «В катакомбах», присвячена біблійній та тісно пов’язаній із нею ранньохристиянській тематиці. У ході аналізу було розглянуто особливості номінації одного з центральних сакральних концептів, що вживається на позначення Сина Божого – Ісуса Христа, в мовотворчості письменниці, з’ясовано його семантику. Встановлено, що частіше в Лесиній творчості об’єктивуються уявлення про триєдиного християнського Бога, рідше – про язичницьких богів-ідолів та грецьких богів, що значною мірою визначає специфіку лінгвалізації дослідженого образу. Аналіз засвідчив, що концепт «Христос» в тезаурусі Лесі Українки є полісемантичною, амбівалентною мовно-ментальною одиницею, що позиціонує себе і як етнокультурний, і як індивідуально-авторський концепт. 

Ключові слова: образ Христа, концепт, семантика концепту, ім’я (назва) концепту, концептуальний смисл, драматична поема.

Посилання