Ідіолект Лесі Українки в історії української літературної мови

Лариса Голоюх

doi:10.29038/2413-0923-2020-12-28-36

Автор(и)

Лариса Голоюх Lesya Ukrainka Eastern European National University , Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2413-0923-2020-12-28-36

Ключові слова:

ідіолект Лесі Українки,, історія української літературної мови,, мовна норма,

Анотація

У статті висвітлено роль ідіолекту Лесі Українки в історії української літературної мови. Доведено, що письменниця збагатила художній, науковий, публіцистичний стилі, поповнила епістолярій та перекладну літературу; ідіолект Лесі Українки значно розширив виражальні можливості літературної мови, вивів її за межі українських реалій, наблизив українського читача до класичної і європейської літератури. Мова художніх і наукових текстів Лесі Українки демонструє високий рівень розвитку української літературної мови кінця ХІХ – початку ХХ ст.