Поетичні тексти Лесі Українки як джерело словника «Одвічні слова української культури»

Анотація

У статті подано фрагменти лексикону «Одвічні слова української культури (літературна мова кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.)», зокрема поетичні тексти Лесі Українки. Словник присвячений лексикографічному опрацюванню базових культурних концептів, одвічних слів в історичному та семантико-стилістичному аспектах. Це поєднання та перехрещення трьох площин: стилістичної (тексти різноманітної жанрово-стилістичної природи), семантичної (вивчення механізмів смислової трансформації лексичних одиниць, смислових нюансів слова в різних контекстах) та історичної (тексти різних часових зрізів). У статті подано фрагмент першого розділу словника – розділ «Логосвіт», який містить відомості про поняття, що пов’язані з духовною сферою, з вірою та моральністю людини. Названий розділ словника охоплює наскрізні поняття релігійної картини світу, абстрактні поняття, що функціонують у поетичних контекстах Лесі Українки. Семантика одвічних слів, що вміщені у другому розділі «Мікросвіт», пов’язана з людиною, її родинними зв’язками (баба, дід, батько, мати, дочка, син), видом діяльності (вчитель, сіяч, чумак), тощо. У статті подано фрагмент третього розділу «Макросвіт», у якому фіксуються художні контексти поетеси, пов’язані з природою (вода, вогонь, поле, сонце, степ, шлях та ін.) та суспільством (наука, освіта, музика).

Ключові слова: одвічні слова, концепти, поетичні тексти, ідеографічний словник, літературна мова, історія української літературної мови.

Посилання