Образ вітру в мовотворчості Богдана-Ігоря Антонича

Анотація

У статті виокремлено та проаналізовано мовні засоби творення образу вітру, який широко представлений у поезіях Б.-І. Антонича З’ясовано, що опорна лексема вітер у мовотворчості поета зазнає багатопланових та багатоманітних образних ускладнень й емоційно-експресивних зрушень. В аналізованих поезіях образ вітру амбівалентний: він є символом і жаги життя, молодого завзяття, і перешкод, протистояння. Майстерно використовуючи художній прийом персоніфікації, автор перетворив явище природи в ліричного героя, сповненого енергії руху. Образ вітру пов’язаний з асоціаціями, типовими для мови фольклору, і водночас є втіленням індивідуально-авторського бачення світу.