„Льольо грає сольо”: прізвиська гравців українських футбольних команд міжвоєнного періоду (20–30-ті роки ХХ століття)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.29038/2413-0923-2020-13-140-153

Ключові слова:

антропонім, прізвисько футболіста, мотивованість онімів, способи творення прізвиськ, метафора, синекдоха, утинки прізвищ

Анотація

У статті проаналізовано прізвиська українських футболістів, які грали за західноукраїнські клуби в період між двома світовими війнами – у 20–30-ті роки ХХ століття. З’ясовано мотиваційну базу прізвиськ футболістів і скласифіковано особові найменування гравців за критерієм мотивованості – виокремлено неофіційні антропоніми, що походять від демінутивних форм імен футболістів, їхніх прізвищ, назв живих і неживих об’єктів, різних ознак. Описано способи творення прізвиськ, серед яких метафора, синекдоха та різні трансформації, найчастіше утинки прізвищевих назв.

Завантаження

Опубліковано

2020-12-30

Як цитувати

«„Льольо грає сольо”: прізвиська гравців українських футбольних команд міжвоєнного періоду (20–30-ті роки ХХ століття)». Лінгвостилістичні студії, вип. 13, Грудень 2020, с. 140-53, https://doi.org/10.29038/2413-0923-2020-13-140-153.