„Льольо грає сольо”: прізвиська гравців українських футбольних команд міжвоєнного періоду (20–30-ті роки ХХ століття)
DOI:
https://doi.org/10.29038/2413-0923-2020-13-140-153Ключові слова:
антропонім, прізвисько футболіста, мотивованість онімів, способи творення прізвиськ, метафора, синекдоха, утинки прізвищАнотація
У статті проаналізовано прізвиська українських футболістів, які грали за західноукраїнські клуби в період між двома світовими війнами – у 20–30-ті роки ХХ століття. З’ясовано мотиваційну базу прізвиськ футболістів і скласифіковано особові найменування гравців за критерієм мотивованості – виокремлено неофіційні антропоніми, що походять від демінутивних форм імен футболістів, їхніх прізвищ, назв живих і неживих об’єктів, різних ознак. Описано способи творення прізвиськ, серед яких метафора, синекдоха та різні трансформації, найчастіше утинки прізвищевих назв.