Найдавніші слова-фауносимволи в міфопоетичній картині світу української народної пісні

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.29038/2413-0923-2021-14-34-45

Ключові слова:

слово-символ, фауносимвол, символічне значення, народнопісенний текст

Анотація

У статті розглянуто найдавніші слова-символи на позначення тварин: тур, олень, лось, вепр, ведмідь, віл, кінь, змій, павук,  пов’язані з космогонічними уявленнями наших предків,  що є складниками міфопоетичної картини світу, відображеної в народнопісенних текстах. Уточнено поняття «народнопоетичне слово-символ» як мовний образ, що має звукове оформлення і виявляє постійний асоціативний зв’язок з предметом дійсності та поняттям, зафіксованим у свідомості носіїв  фольклору. Символічне значення розглянуто як похідне значення слова, що виникає внаслідок стійких асоціативних зв’язків.

Завантаження

Опубліковано

2021-06-25

Як цитувати

«Найдавніші слова-фауносимволи в міфопоетичній картині світу української народної пісні». Лінгвостилістичні студії, вип. 14, Червень 2021, с. 34-45, https://doi.org/10.29038/2413-0923-2021-14-34-45.