Найдавніші слова-фауносимволи в міфопоетичній картині світу української народної пісні
DOI:
https://doi.org/10.29038/2413-0923-2021-14-34-45Ключові слова:
слово-символ, фауносимвол, символічне значення, народнопісенний текстАнотація
У статті розглянуто найдавніші слова-символи на позначення тварин: тур, олень, лось, вепр, ведмідь, віл, кінь, змій, павук, пов’язані з космогонічними уявленнями наших предків, що є складниками міфопоетичної картини світу, відображеної в народнопісенних текстах. Уточнено поняття «народнопоетичне слово-символ» як мовний образ, що має звукове оформлення і виявляє постійний асоціативний зв’язок з предметом дійсності та поняттям, зафіксованим у свідомості носіїв фольклору. Символічне значення розглянуто як похідне значення слова, що виникає внаслідок стійких асоціативних зв’язків.