Функціонування лексичного повтору в художньому дискурсі

Анотація

У статті розкрито особливості функціонування лексичного повтору у художньому дискурсі (на прикладі роману Сюзанни Колінз «Голодні ігри») та їх відтворення засобами рідної мови в українському перекладі Уляни Григораш.

Зважаючи на те, що основною стилістичною функцією лексичного повтору є функція посилення емоційно-естетичного впливу на читача, було підтверджено, що сила такого впливу пояснюється не лише лексичним наповненням повторюваних лексичних одиниць, а й близьким чи віддаленим розташуванням тієї чи тієї лексичної одиниці в певному контексті. В результаті проведеного дослідження було виділено деякі функції лексичного повтору в літературному дискурсі, а саме: функція зв’язку елементів тексту (когезія); функція посилення експресивності (емфаза); функція зростання інтенсивності; послідовність передачі інформації; вираження кратності або тривалості дії; виділення неповторюваного елемента; додавання ясності тексту за рахунок надмірного вживання повторюваного слова чи фрази (тавтологія); для створення ритму; стилістичний виклад розмовного емоційного мовлення; додавання емоційного забарвлення. Анафора та епіфора використані здебільшого для того, щоб створити різноманітні зорові уявлення, додати певного ритму, створити емоційний ефект та надати емоційного забарвлення висловлюванню. Випадки анадиплозису, фреймової структури, полісиндетону як яскравих синтаксичних і стилістичних маркерів не є такими чисельними у порівнянні з анафорою та епіфорою, але вони виконують своєрідну композиційно-зображальну функцію, яка дозволяє читачеві повніше насолодитися емоціями, що виникають. Лексичний повтор в мові оригіналу та його українському перекладі мають одну спільну мету – досягнення єдності та зв’язності тексту. Будучи ефективним засобом впливу на читача та його свідомість, лексичні повтори допомагають співпереживати, залишатися в напрузі, сумувати, радіти, спонукають до роздумів і міркувань, тому є невід’ємною частиною оригінального тексту, який український перекладач майстерно намагалася зберегти та передати засобами рідної мови