Фраземіка в контексті епістолярію Лесі Українки

Анотація

У статті досліджено фраземіку Лесі Українки в епістолярній спадщині, зокрема відображення в мові світоглядно-суспільних, національно-культурних факторів, вплив інтелектуального й культурного потенціалу особистості. Визначено поняття «фразеологічної одиниці» та її поширення. Проаналізовано використання фразеологізмів у листах волинської поетеси, визначено різноманітні види їх трансформації в індивідуальному стилі авторки. Фразеологічні одиниці в мовленні Лесі Українки відображають мовну картину світу в національних образах, у яких внутрішня семантика символізується й виражає оцінки почуттів, стану природи, явищ внутрішнього світу, творчої уяви письменниці тощо. Її фраземіка впливає на розвиток мови, становлення норм, формування національних традицій культуромовної особистості. Під час аналізу мови листів визначено індивідуальні риси, з’ясовано естетичні закономірності, притаманні слову в художньому мовленні взагалі.

Ключові слова: мовна особистість, епістолярій, фразеологічна одиниця, діалект, стиль.

Посилання