The Concept of Divine Sonship (παῖδα κυρίου): a Linguistic Study of Wisdom 2:13b
DOI:
https://doi.org/10.29038/2413-0923-2020-13-176-185Ключові слова:
Книга Мудрості, Біблія, праведник, елліністичне середовище, праведність, богословська термінологіяАнотація
У статті проаналізовано концепцію Божого синівства (παῖδα κυρίου) у Книзі Мудрості (2:13б). З’ясовано, що для окреслення особливих стосунків між вибраним народом та Богом біблійний автор використовує вираз «Господня дитина» і цим наголошується на привілейованому статусі адресатів книги. Продемонстровано, що книга Мудрості або Sapientia Salomonis написана єврейським автором в Олександрії єгипетській між 30 р. до н. е. і 14 р. н. е. і відтворює як біблійну богословську традицію, так й вплив елленістичного середовища на формування ідей біблійним автором. Адресатами цього твору є молоде покоління євреїв у діаспорі, яким автор бажає унаочнити необхідність та важливість дотримуватися давніх законів їх пращурів. Виразом «дитина Божа» автор описує привілейований статус євреїв і відповідальність, яку цей статус передбачає.
